Головна » 2011 » Липень » 23 » 7. Троха з історії дмитрівських хрущіблів або свята ся скінчили – можна і за футбол
22:08
7. Троха з історії дмитрівських хрущіблів або свята ся скінчили – можна і за футбол

-- Йой, пане Зеню, та невже то Ви? – аж підскочив на своєму стільці пан Стефцьо, зовидівши як го кумпель заходить до кнайпи, -- А я вже думав, що Вас в тому Вашому Дмитрові хрущіблі заклювали!

Хрущіблі – то були такі унікальні літаючі створіння, які мали дещо від пташки, але і дещо від жука. Проживали вони в основному в селі Дмитрові, але так як розмножувались як кролі, то і Дмитрів ставав для них потрохи затісним і часами в літі їх можна було зобачити навіть ві Львові, особливо на балконах де вирощували мушкательки. За легендою, що любив оповідати пан Зеник, мали вони також унікальне походження. Починалась та історія в далекім сорок восьмім році, коли уродженець села Северин Мастиписок в купі з багатьма іншими вояками УПА подався на іміґрацію до Гамерики. За роки поневірянь на чужій землі зумів він нажити незлий статок, та й взагалі жилось не так вже йому й зле за океаном. Але серце боліло за ненькою і був би зовсім впав в ту їхню депресію, якби не розважали його вірні друзі, пташки колібрі. Міг він так годинами сидіти і слухати їх, а так як жінки собі достойної так і не знайшов, всі ж бо достойні залишились в Україні, то мав на то діло купу часу. І так він вже їх любив, же як вертався на Батьківщину до рідного села в дев’яносто першім, то забрав кілька штук з собою. Спочатку ті колібрі якось не дуже звично почували себе в Україні, видно було як вони марніють і тужать за Гамерикою. Але тривало то недовго, бо минула зима, прийшов травень місяць і в повітрі закишіло хрущами. І так вже полюбилися хрущі тим колібрі, що просто не могли собі місця найти. Ну а хрущі, як побачили таку ніжність з боку заморських красунь, як справжні українські хлопці виявили неабияку гостинність. А за рік, почали люди помічати, же поряд з хрущами і колібрі літають, якісь такі дивні створіння, які мають щось від колібрі, але щось і від хрущів. І охрестили люди ті плоди кохання хрущіблями.

-- Та, які пане Стефцю, хрущіблі зимов?! Вони всі позабирались в свої нори і сплят -- чекают весни, -- відповів пан Зеник, знявши мантель і вмостившись напроти пана Стефця, -- хоч я розумію Ваше питання, бо Дмитре то така благодатна, Богооблюблена сторона, шо там навіть зимов тепло і гарно і не гріх якому хрущіблю зі сплячки вилізти -- спину на сонечку погріти.

-- Ну то я си, пане Зеню, тєжко вибачєю за таку необізнаність вашої фауни, -- сміявся пан Стефцьо, -- а то чого Ви тоді так довго зі свєт ся не вертали. Якщо то не хрущіблі Вас, то певно то Ви хрущіблів наминали за святковим столом! І поки всіх не зїли з Дмитрова ні на крок?

-- Майже, пане Стефцю, майже так воно і було, -- погодився пан Зеник, приховуючи справжню причину

-- Ой, знаю я Ваш той тон і вираз писка, ану признавайтесь бігом, що від мене криєте?

-- Ніц Вам повісти не можу, бо сам ніц не знаю - віджартувався пан Зеник, але в той момент до кнайпи власне зайшла пані Стася і пан Стефко всьо зрозумів сам... З того як вони з паном Зеником перезирнулись, і останній довбень би зрозумів чого пан Зеник так зі свєт сі затримав.

-- Ой, бачу, пане Зеню, же не на хрущіблі Ви в Дмитрів їздили, -- підморгнув пан Стефко, -- але ніц Вас більше питати не буду, захочете самі мені все викладете. А в то що захочете то я чогось не сумніваюсь. Давайте ліпше замовте си пива і випємо за тії свєта, бо видів Вас востаннє ше перед Святвечором

-- А за єдно і про хлопців наших поговорим, -- погодився він з паном Стефком і зразу ж кивнув Ромцьові шоб той не лапав мух а вже біг їм пиво наливати

-- Але то я бачу ви спішите тему змінити! Ну зовсім ніц за свята повідати не хочете! -- продовжував насміхатись над кумпльом пан Стефцьо, -- Ну але най вже Вам буде... Про хлопців так про хлопців... Як так по правді казати, то я вже такво скучив за нашими з Вами розмовами.

Власне в той мент з’явився біля їхнього столика Ромцьо з двома гальбами пива.

-- Доброго здоров’ячка, пане Зеню, -- аж сяяв від радості Ромцьо, -- Ви собі навіть уявити не можете, як я си тішу, же ви знову з нам. Бо повім вам так чесно, на пана Стефка просто жаль було ся дивити, за час поки Вас не було він може разів зо три озвався до товариства, -- пан Стефцьо вже відкрив був писка аби заперечити, але Ромцьо не вгавав, -- А ще, пане Зеню, мушу Вам повісти, же не можна так з простими смертними, -- усмішка на обличчі пана Зеника змінилася виразом щирого здивування, -- і не дивіться на мене як теля на нові ворота, от повічте мені, як можна позбавити нас втіхи милуватися красою пані Стасі на цілий місяць часу?! Не маєте Ви Бога в серці, пане Зеню, -- скінчив Ромцю і вишкірив свої жовті від курива зуби.

-- Ромцю, чи ти не маєш чим ся іншим зайняти ніж язиком тутво молоти, диви кіко людей в тебе ще не обслужені, давай, ноги в руки і вйо звідси, -- зробив гнівний вираз обличчя пан Зеник, але було добре видно, же йому ото Ромцьове плескання язиком лягало як сметана на вареники зі шкварками.

-- Вже побіг, пане Зеню, Ви тіко не гнівайтесь, я ж не зі зла, -- кинув Ромцьо і вже його не було.

Пан Зеник вдоволено ковтнув пива і повернувся до всього червоного пана Стефця.

-- Як скінчите реготати, то може би оповіли мені троха новин про наших хлопців, бо я за тими святами не дуже мав змогу слідкувати.

-- Ну та куди ж вам до футболу було?! – заходився пан Стефцьо, -- змога вона ж не гумова, на все не хватає… Але добре, вже добре, потішились і досить. Урочисто Вам, пане Зеню, обіцяю, же з тими кпинами на нині покінчено! Я вже спокійний і готовий Вам повісти все, шо Ви пропустили за своїми «святами»!

-- Ну дєкувати Богу, -- усміхнувся пан Зеник, -- давайте почніть з того, шо то за одні до нас в Карпати прийшли в це міжсезоння? Чув, шо навіть якийсь іспанець до нас приїхав.

-- Ну, а Ви як думали? І якщо мені пам’ять не зраджує, то то є перший іспанець в нашому чемпіонаті! – гордо, а навіть трішки урочисто промовив пан Стефцьо.

-- Але якийсь матолок, нє? – скривив скептичного писка пан Зеник, -- Ну якось мені щось зовсім не віриться, же би який файний іспанець в Україну приїхав грати.

-- Та що ви пане Зеню, та чи Ви не знаєте, же в них там криза зараз? А тут му Димінський гроші буде платив, а Львів наш ну нічим я Вам скажу не поступається тій всій Іспанії. А навіть виграє, бо які би там красиві іспанки не були, але наші дівки ше ліпші! А Лукас, скажу я Вам, в тих матчах що я бачив дуже і дуже навіть непоганий хлопець, а навіть я би сказав блискучий. На то виглядає же буде він в нас грав в основі лівого нападника. А ше як зіграється з Ігорцьом і кумпанією, то взагалі бомба буде, то я Вам повідаю.

-- Ну-ну, щось ви вже занадто його хвалите, дивіться не перехваліть, -- не хтів розлучатись зі своєю скептичною міною пан Зеник, -- Але дай Боже, бо як так чесно, то Зеньов з Ґурулі троха не дотєгують… А ті два інші шо за птахи?

-- Ну той захисник, словенець Балажиц, то кажуть такий перспективний хлоп, але більше Вам ніц і не повім, бо толком ше не видів, шо він з себе представляє. А Мартін Богатінов, то думаю в найближчому майбутньому буде нашим основним воротарем. Він так подивитись і в рамці добре грає і на виходах ся не губе і пенальті бере як тре, щоправда з пенальті, то йому більше везло ніж він їх брав... Але дивлюся так по троху нашого Андрійця витісняє.

-- Ну, наш Андрійцьо не з тих хлопів, яких так просто взяв і витіснив, -- продовжував перечити пан Зеник, що б не повів пан Стефцьо, -- Він так просто ся не дасть!

-- Та буде видно, пане Зеню, буде видно, -- пан Стефко зробив великий ковток пива, -- Ше мали такого єдного бразилійчика брати з румунського клюбу, чекайте там якась така вибухова назва була… О! Згадав – «Газ Метан»! Але щось там їм ся не получило. Кажуть же вліті до того питання ся вернуть. А хлоп там я Вам скажу навіть дуже нічогенький!

-- Та як нема поки, то й нема. Нема шо про нього говорити. Давайте ліпше про тих що є.

-- Та що багато говорити? – знизав плечима пан Стефцьо, -- Лукаса зо Балажицом то завтра, думаю, самі зовидите проти Шахтаря в фіналі того Копа дель Соль. Богатінов правда в збірну поїхав, то буде певно Андрійцьо стояти.

-- Ну подивимось - подивимось. Але то було би ладно тим донєцким пару баньок покласти і привезти кубок до Львова! – загорілись очі в пана Зеника, -- Хоч то і товариський турнір, але кубок є кубок, а у Львові його вже ого як давно не було…

І за тим словом, двоє кумплів не зговорюючись підняли кухлі і моцно цокнулись, так що аж пані Стася повернулася від барної ляди подивитись, шо там сі діє.

-- А так говорячи про збірну, повічте мені пане Стефку, чого на милість бозку Калитвенцев Ігорця знову не закликав? – гримнув гальбою пан Зеник і глянув на пана Стефця так, ніби чекав, же той му зараз повість всі секрети нашого життя.

-- А бо видно му шурупів в голові бракує! – розгнівався пан Стефцьо, -- І головне Ігорцьо там в тій Гішпанії таке витворяє, шо часами думаєш шо то Карпати Мессі купили, а той тлунок ходить на кожен матч, дивиться і ніц не видить… Тренери суперників навіть говорять, же ваш шіснайцятий номер -- то сила, а той матолок… Та шо з нього візьмеш, пане Зеню, шо з нього візьмеш, якшо він кличе до збірної Кравця, який невідомо скіки через травму не грав, не хочу брехати, але десь більше року, і то Калитвенцеву хватило пару матчів на тренувальному зборі. А Морозюк? Чим він цікаво заслужив вже другий виклик в збірну, якщо донецький Металург ніц не грає, а в купі з ним і Морозюк? Ну і москалятко наше Алієв, курва: по-перше, травмований, по-друге, збори не пройшов з клубом, по-третє взагалі невідомо де він грати буде і чи буде, але шо там, в збірну він перший. Ай, ліпше би ви не починали…

-- Ви, пане Стефцю, не денервуйтесь, бо то ні холєри не дасть, -- спробував заспокоїти кумпля пан Зеник, -- і Калитвенцеву, я Вам скажу, не шурупів в голові бракує, а бальонів помежи ніг. Ви думаєте, він ті ігри з Кравцем хоча б дивився? Та яке там, Суркіс подзвонив, повів же хлопу тре форму набирати, бо Сьомін має на него плани і всьо -- Юрік рад старатса. От Вам і вся наука, пане Стефцю.

-- Ой, а того імені, пане Зеню, Ви при мені взагалі не згадуйте. Мене курвить тіки подумаю про того паразита. А особливо після тих останніх подій, листів ФІФА і УЄФА з погрозами і таке інше. Як почало му в дупу пекти то взяв руки в ноги і шмигнув жалітися Блаттеру, щоб той пальчиком помахав. І що цікаво, якимось дивним чином в той самий день як ФІФА надіслала офіційного листа з’явилась інформація, що Суркіс відмовляється від Ліппі, а ще пізніше вже сам Ліппі сказав, що йому взагалі ніколи і не пропонували. Ну бо на холєри йому тепер Ліппі, як він точно знає, що до Євро його ніхто не зніме? Тьху, аж противно.

-- А не казав я Вам, пане Стефцю, же більш корумпованих організацій ніж ФІФА і УЄФА нема на тому білому світі? Добре, що хоч вони нам ше не повідають наперед хто буде наступним чемпіоном світу чи Європи. Бо було вже би зовсім не цікаво, -- на обличчі пана Зеника заграла іронічна посмішка, видно було, що йому приносить неабияку втіху споглядання як пан Стефцьо ся нервує.

-- Але самі то вже напевно знають! – ще більше заводився пан Стефцьо, -- це ж уявіть собі скільки грошей можна було підняти в букмекерській конторі на ставці, що наприклад Уругвай буде в півфіналі або що німці порвуть англіків штири до єднеґо. Ай нема про шо говорити, пане Зеню. Знаєте, читав я ті листи від ФІФА і УЄФА і мене шляки трафляли. Пишуть, ми провели моніторинг, є втручання влади, тому керівництво ФФУ має залишитись незмінним до наступного зібрання в 2012 році, а як не послухаєте, то не будете мати ні Євро, ні клубів в євро кубках, дулю з маком будете мали одним словом. І хоча б один мінімальний доказ, хоча б якесь одненьке прізвище. Нє, ми побачили втручання і нас нічо не гребе. От Вам і демократія, пане Зеню, курча ляґа! І головне на них навіть в суд подати неможливо, бо то громадська організація, хочуть включають членів, а хочуть виключають і все на тому. Ото, курва, то що голова ФФУ є братом власника клубу Прем’єр Ліги то того вони не бачать, а якесь уявне втручання влади, то вони відразу помітили. Свині…

-- Та буде вже Вам, пане Стефцю, буде, -- сміявся пан Зеник, -- але то Ви вже завелись! І чого питається? Ніби то шось змінить? Чи після Суркіса ліпший хто може прийде? А за ФІФА і УЄФА, то хіба ви то всьо знаючи тепер футбол перестанете ся дивити, чи шо? Абстрагуйтесь від того і будете мали чистий спокій.

-- Та, пане Зеню, я ж за справедливість…

-- Ой, не починайте, з вуст податківця це чути як мінімум смішно, -- зареготав пан Зеник, -- ліпше би я Вам від початку погодився про мої свята розповісти, бо знаєте, нервові клітини вони не відновлюються, -- повів пан Зеник і ледь помітно підморгнув.

Пан Стефцьо змінився на обличчі, вся злість і переживання відійшли кудись далеко на задній план за вуха. Він різко повернув голову до барної ляди – пані Стасі там вже не було.

-- Ромцю, ану но принеси нам флєшку «Слави», два келішка, тарелю з салом і дві порції тих ваших дерунів з грибами і то бігом, поки пан Зеник мені не втік, -- коли пан Стефцьо повернувся на обличчі в нього сяяла посмішка, а маленькі хитрі очі горіли безмежною цікавістю…

Переглядів: 326 | Додав: yurko_i_slavcyo | Теги: хрущіблі, Ромцьо, Калитвинцев, Суркіс, пан Стефцьо, Алієв, УПА, Худоб'як, пані Стася, пан Зеник | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ВОЛЮ ПАВЛИЧЕНКАМ!
Наше опитування
Хто з наших героїв Вам ся найбільше подоба?
Всього відповідей: 67
Хмаринка теґів
ШЕ МИ Є ТУТВО:
Статистика

free counters
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Рекляма